Колючий сніг, січе, немов батіг,
І вітер рве і стукає у скроні…
А біль за Крути глибоко заліг,
Мов сповідь, мов церковні дзвони…
Це пам’ять поколінь, що не верне…
І не забудеться, хоч скільки лине часу.
Це Хресний хід, що може підійме
Нам віру і снагу юначу.
Шинелі припорошені лежать,
І хлопців тих нема давно на світі…
Вони не зрадили, оце б усім згадать,
Що юність їх була тоді в зеніті.
Їм би кохати, зорі зустрічать,
Та долі їх інакше написали.
Над Крутами сніги летять-летять
Та душі вони наші не приспали…
Наталя Примушко Продовжити читання “«НАД КРУТАМИ СНІГИ ЛЕТЯТЬ…» АБО ТЕМАТИЧНИЙ ДЕНЬ В ЗДО №13 «БЕРІЗКА»”