Так розпочалося традиційне свято Івана Купала , яке з прадавніх часів було улюблене у наших пращурів.
«Оцій порі трави, вода, вогонь особливо цілющі, здатні очищати і лікувати. Лікарські трави заготовляли лише на Купала з примовляннями та молитвами, якими наші бабусі намагалися спрямувати животворну силу собі на користь.» Ось таку цікаву розповідь повела вихователь-методист Парубець Н.Г.
І Марену, і Купала – основних дійових осіб обряду, прибирали діти і вихователі разом, прикрашали їх квітами, рушниками, свічками, духмяним різнотрав’ям … А ще плели незвичайної краси віночки, вчилися тієї майстерності гуртом, водили хороводи, закликаючи сонце, прославляючи Купальську ніч і чудодійну воду, грали в ігри «Посію я рожу», «Гори, гори ясно». Не менш цікавими для дівчаток і хлопчиків були стрибки через різнотрав’я та жалючу кропиву, бо тільки дорослі підкорюють багаття…
Багате Купальське свято на жарти і сміх, а ще на таємничість обряду з віночками . Ось і наші дівчатка відпускали віночки примовляючи: «Пливи, пливи мій вінок через тин та городок…» разом з маленькими свічками – зорями, що знають найсокровенніші їх бажання. І попливли диво-віночки в чистій водичці басейну на щастя і радість дітям.
Ой, на Івана, ой на Купала
Ніжний віночок я виплітала…
З ружі і лілій , з мальвів, барвінку,
Щоби прибрати кожну дитинку.
…Високопоетичний і моральний струмінь Купальського свята переніс нас в ті прекрасні прадавні часи і подарував хвилини неповторної радості світосприймання духовних начал рідних пращурів. Несімо все те щиро і віддано нашим дітям.
Завідувач ДНЗ №13 Н.М.Примушко